Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Сем'янчук В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
1. |
Сем'янчук В. Б. Використання антилейкотрієнових препаратів у дітей, хворих на бронхіальну астму [Електронний ресурс] / В. Б. Сем'янчук // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 1. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_1_27 Обстежено 65 дітей віком від 5-ти до 7-ми років, хворих на бронхіальну астму (БА) з частково контрольованим або неконтрольованим перебігом у періоді загострення. У них гострі респіраторні вірусні інфекції часто ускладнювалися обструктивним синдромом (49,2 %) та пневмонією (16,9 %). Більшість таких епізодів лікувались за допомогою антибактеріальної терапії, незважаючи на нормальні показники загального аналізу крові та відсутності інфільтративних змін на оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки. У процесі комплексного лікування дітям I групи призначено базову терапію БА у вигляді інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), пацієнтам II групи - додатково антилейкотрієновий препарат монтелукаст (мілукант). Під час оцінки показників пікфлоуметрії відмічено покращання пікової швидкості у всіх дітей (p << 0,001), однак у дітей, що одержували додатково монтелукаст спостерігався кращий результат середньодобової бронхопрохідності (СДБП) 77,29 +- 1,17 % проти 72,87 +- 0,73 % в I групі (p << 0,05). Така ж тенденція спостерігалась під час оцінки приросту СДБП 19,9 +- 1,1 % та 23,35 +- 18 % у I та II групах відповідно. Після завершення стаціонарного лікування пацієнтам призначалась монотерапія ІКС (I група) або монтелукастом (II група) терміном на 3 міс. У дітей, що одержували монтелукаст діагностовано вищі показники СДБП 81,29 +- 1,17 % проти 89,27 +- 1,11 % в I групі (p << 0,05), та оцінка їх самопочуття була вищою. Такі відмінності у групах зумовлені більшою прихильністю пацієнтів до прийому монтелукасту у порівняні з ІКС.
| 2. |
Сем'янчук В. Б. Основні проблеми викладання дитячої імунології на кафедрі дитячих хвороб післядипломної освіти [Електронний ресурс] / В. Б. Сем'янчук // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 4(1). - С. 130-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_4(1)__44 Важливість викладання основ імунології у дитячому віці на кафедрі дитячих хвороб післядипломної освіти (ПО) є досить актуальною, як для лікарів інтернів, так і для курсантів на циклах ПАІД і ТУ. Оскільки, дана галузь не тільки тісно переплітається з іншою соматичною патологією, наприклад, алергологією, ревматологією, інфекційними захворюваннями, тощо, а й має свої невирішені проблеми. Останніми роками у нашій країні відзначається прагнення лікарів "стимулювати" імунну систему, що, з точки зору доказової медицини, є неприпустимим у педіатрії. Вагомим аспектом роботи лікарів-педіатрів є своєчасне виявлення дітей з первинними імунодефіцитами, загальні симптоми яких повинні насторожити для скерування до дитячого імунолога. На кафедрі для кращого висвітлення питань імунопрофілактики використано різноманітні методики: "мозкового штурму", "міф чи правда", "акваріум", що дозволяє аргументовано, за допомогою наведених наукових досліджень, розвіяти міфи, що витають над даною тематикою. Проаналізувавши обізнаність курсантів щодо серологічної діагностики, виникає необхідність висвітлення окремої теми, з якою щодня стикається більшість медиків - протиінфекційний імунітет. Отже, дитяча імунологія досить складна та цікава галузь педіатрії. Вміння правильного подання матеріалу лікарям є пусковим важелем у вирішенні багатьох нагальних проблем медицини.
| 3. |
Синоверська О. Б. Ефективність об'єктивного структурованого клінічного іспиту у післядипломній підготовці лікарів-інтернів за спеціальністю "Педіатрія" [Електронний ресурс] / О. Б. Синоверська, О. Л. Цимбаліста, Я. В. Семкович, Н. М. Фоменко, З. В. Вовк, Т. Г. Березна, В. Б. Сем'янчук, О. С. Бобрикович // Современная педиатрия. - 2019. - № 1. - С. 46-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_1_11 Традиційне клінічне обстеження, що складається із заплутаних об'ємних випадків (long cases), коротких клінічних сценаріїв, "живе" спілкування із пацієнтом має позитивні сторони, але, на жаль, суттєво обмежене щодо прогнозування надійності та об'єктивності. Поява структурованих тестів надала можливість подолати такі обмеження. Об'єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) був створений для підвищення достовірності оцінки результативності у додипломній іа в післядипломній клінічній освіті. У 2018 р. співробітниками кафедри дитячих хвороб післядипломної освіти вперше проведено варіант всебічного контролю знань та умінь лікарів-інтернів 2-го року навчання на етапі заключної атестації за методологією ОСКІ. У відсотковому еквіваленті результативність іспиту виглядала наступним чином: "відмінно" - 10,5 %, "добре" - 50,1, "задовільно" - 26,3 %, "незадовільно" - 13,1 %. Лікарі-інтерни, які склали ОСКІ незадовільно, мали можливість перездати іспит на наступний день (завдання були змінені, проте наближені за складністю до попередніх). Проведення екзамену ОСКІ - вимога сучасної медичної освіти. Більш широка вибірка компетенцій і використання структурованих маркувальних аркушів сприяють підвищенню надійності та обгрунтованості змісту, а отже неупередженості та об'єктивності іспиту.
| 4. |
Фоменко Н. М. Нейрофіброматоз І типу на Прикарпатті. Випадок гігантської нейрофіброми у дитини [Електронний ресурс] / Н. М. Фоменко, О. Б. Синоверська, О. Л. Цимбаліста, З. В. Вовк, Т. Г. Березна, Я. В. Семкович, В. Б. Сем'янчук, О. С. Бобрикович, Ю. С. Томащук // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - № 4. - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_4_14
|
|
|